Перша шпальта
Одразу хочу попередити що йдеться зовсім не про славнозвісну передачу UA:Перший. Хоча звісно мені імпонують їхні щотижневики. Особливо дотепні завершення Романа Вінтоніва. Але чого про цю передачу писати. Це треба дивитись. Тому я про дещо інше. І точно не про ексцентричну комедію Льюїса Майлстоуна 1931-ого року. А йдеться мені про перші шпальти журналу "Країна". По правді кажучи саме заради отої авторської колонки я поспішав щосереди зранку до найближчого кіоска Інтерпресу, заздалегіть тримаючи в кишені 27 гривень. Гарний хід редакції. Береш такий, щасливий ідеш від кіоску, до офісу залишається ще цілих 19 хвилин хотьби і ти точно встигнеш пробігтись швиденько по абзацам першої сторінки. Бо це ж і є квінтесенція не те щоб журналу, а наче всього минулого твого тижня. А наразі - авторські роздуми напевне стануть найпам'ятнішою подією твого дня. Ну добре, мабуть трішки таки перебільшою. На обіді я ще перечитаю...